Програму визначення ветеринарно-санітарного статусу країни, регіону, зони щодо вароатозу (вароозу) затверджено наказом Держпродспоживслужби від 02.04.2024 р. № 199. Документ розроблений Держпродспоживслужбою за підтримки європейського проєкту EU4SaferFood
відповідно до законодавства України у галузі ветеринарної медицини, рекомендацій ВООЗТ та європейського законодавства у сфері здоров’я та благополуччя тварин.

Програма розрахована на реалізацію протягом наступних п’яти років, враховуючи єдиний підхід до проведення ветеринарно-санітарних заходів на
пасіках для створення системи раннього попередження (виявлення) хвороби бджіл. Наказ розміщено на вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі
«Безпечність харчових продуктів та ветеринарна медицина» – підрозділ « Бджільництво ». ( https://dpss.gov.ua/bezpechnist-harchovih-produktiv-ta-veterinarna-
medicina/bdzhilnytstvo ). Вароатоз (Varroatosis) – інвазійна хвороба бджолиних сімей, яка викликається кліщем Вароа Якобсоні (Varroa Jacobsoni). Збудник уражає
дорослих бджіл і розплід. При захворюванні з’являються не здатні до польоту трутні і бджоли, що призводить до ослаблення бджолиних сімей.
При сильному ступені ураження гине розплід, спостерігається викидання з гнізд загиблих бджолиних і трутневих личинок та лялечок. Восени і взимку
уражені кліщем сім’ї проявляють неспокій і часто гинуть у першій половині зимівлі. У загиблих бджіл відзначають утягнене черевце (синдром утягненого
черевця), при роздавлюванні грудини гемолімфи не видно.

Клінічні ознаки
Розвиток хвороби залежить від ступеня інвазії та стану бджолиної сім’ї. Кліщі інтенсивно розмножуються у розплоді бджіл, живляться гемолімфою
личинок, лялечок, дорослих бджіл. Гинуть лялечки, з’являється нежиттєздатне потомство. У таких бджіл відсутні або недорозвинені крила тощо, груди і черевце
деформовані. Оскільки такі бджоли не можуть літати, вони повзають по території пасіки. Влітку біля вуликів знаходять загиблих недорозвинених лялечок, молодих
бджіл і трутнів. Яйцекладка матки нерівномірна, розкидана по стільниках. Восени у заражених сім’ях матки пізно перестають відкладати яйця. Уражені
сім’ї неспокійні взимку, бджоли таких сімей виповзають з вулика і гинуть на підлозі зимівника, багато бджіл і кліщів нагромаджуються на дні вулика. Сім’ї
слабнуть.

Діагноз на варооз установлюють на підставі клінічних ознак, результатів лабораторних досліджень та епізоотичної ситуації.
У разі, якщо в рамках виконання програми, на пасіці виявлено позитивний результат, для підтвердження статусу пасік вільних від вароатозу, що
знаходяться на територій радіусом 7 км від пасіки де було виявлено позитивний результат, потрібно провести відповідні дослідження які включають відбір проб
від 5% бджолосімей на цих пасіках та проведення досліджень. З метою недопущення виявлення захворювання щорічно необхідно
проводити акарицидні обробки. Для обробки бджіл при вароозі застосовують такі препарати, що зареєстровані в Україні, керуючись настановами щодо їх
застосування.

Для підвищення ефективності боротьби з вароозом на пасіках необхідно виконувати комплекс лікувально-діагностичних обробок протягом
активного сезону (з урахуванням природно-кліматичних особливостей різних регіонів і технологій утримання бджіл) за такою схемою:
 Літні обробки (з 25.07 до 05.08) проводять відразу після відкачки товарного меду, коли в сім’ях ще мінімальна кількість печатного розплоду. Обробки
проводять 2-3 рази. Препарати використовують відповідно до настанов щодо їх застосування до початку підгодівлі бджіл на зиму. Одночасно з обробками
проводять контроль її ефективності і визначають ступінь ураження бджіл кліщем, для чого в 2-3 вулики закладають на дно листи паперу чи картону або
поліетиленову плівку, змазані вазеліном або олією. Після першої обробки через добу листи виймають і закладають нові. Цей контроль дозволяє установити
інтенсивність інвазії і, відповідно, необхідну кількість обробок та ефективність препаратів. Використання органічних кислот (щавелева, мурашина, молочна)
проти вароозу рекомендоване після відкачки товарного меду і до початку підгодівлі бджіл на зиму, коли у вулику мало рамок із незапечатаним медом,
тому що він сильно накопичує залишки органічних кислот після обробок.

 Осінні (завершальні) обробки (з 15.10 до 01.11) проводять відразу після повного виходу розплоду (при відсутності печатного розплоду в бджолосім’ях).
Обробки рекомендовано проводити водними аерозолями препаратів (обробки проводять при температурі повітря не нижче 0 °C), які застосовують відповідно
до настанов.

 Навесні після обльоту бджіл і встановлення температури повітря не нижче плюс 10-12 °C рекомендується проведення діагностичних обробок 1-5
бджолосімей будь-яким затвердженим препаратом. Для підвищення життєдіяльності бджолиних сімей використовують білкові, мінеральні і
вуглеводні кормові добавки відповідно до настанов щодо їх застосування. Проводять дезакаризацію вуликів, бджолярського інвентарю, стільників.