Всесвітній день боротьби з пневмонією (World Pneumonia Day) щороку відзначається 12 листопада.  За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітей віком до п’яти років. В Україні щорічно реєструється близько 90 тисяч випадків пневмонії серед дітей віком від 0 до 17 років.
У військовий час люди змушені перебувати в умовах порушення повітряно-теплового режиму приміщень, тому частіше виникають простудні захворювання, які нерідко призводять до ускладнень. Серед них – пневмонія.
Пневмонія (запалення легень) – це гостре інфекційне захворювання з характерними симптомами (кашель, часто з відкашлюванням гнійного мокротиння,  гарячка, озноб, пітливість, біль у грудній клітці  та ін.), яка давно відома медицині. Відповідну клінічну картину пневмонії наводили у своїх
працях лікарі стародавніх часів, зокрема, Гіпократ. Однак довго причина хвороби залишалася нерозгадана.
Завдяки розвитку бактеріології в ХІХ столітті було виявлено багато патогенних мікроорганізмів. Винахідником у цій галузі був Луї Пастер, яким у 1880 році  культивована з мокротиння бактерія, що викликала пневмонію.
Проте, в ХІХ столітті запалення легень часто закінчувалось летально, оскільки ефективних ліків від нього не було. Проривом у лікуванні захворювань, спричинених бактеріями, включаючи пневмонії, стало відкриття у 1938 році пеніциліну групою з трьох вчених, серед яких був Александер Флемінг. Назва лікарського засобу походить від назви плісняви роду Penicillium. Під час Другої світової війни цей антибіотик врятував життя багатьом солдатам, а його відкривачі в 1945 році були удостоєні нобелівської
премії.
Пневмонія може бути спричинена різними патогенами, включаючи віруси, бактерії та грибки. Один з найпоширеніших бактеріальних агентів є стрептокок (Streptococcuspneumoniae).
У розвитку запалення легень значну роль відіграють вірусні інфекції. Пневмонія, що виникає внаслідок зараження вірусом COVID-19, може бути особливо небезпечною .
Велику роль в патогенезі запалення легень відіграє зниження імунітету первинної та вторинної форми. До цієї категорії належать пацієнти з різного роду новоутвореннями, з аутоімунними патологіями, хворі, які отримують променеву і/ або хіміотерапію.
Фактори ризику розвитку пневмонії серед дорослого населення:
 хронічна обструктивна хвороба легень;
 захворювання серця і кровоносної системи;
 порушення функції травного тракту;
 зловживання снодійними;
 епілепсія; травми мозку;
 алкогольна інтоксикація; куріння;
У всіх перерахованих випадках може статися аспірація вмісту ротоглотки й травного тракту, в якому міститься велика кількість різної мікрофлори.

Якщо у вас або вашої дитини виникли симптоми пневмонії:  підвищення температури тіла (38–39 °C, рідше – 37,2–37,4 °C), лихоманка;
 кашель із виділенням слизово-гнійного (зеленкуватого) мокротиння, інколи може бути «сухе» покашлювання;
 відчуття браку повітря, зниження апетиту;
 втома, сонливість, пітливість;
 задишка після фізичного навантаження, інколи біль за грудиною;
 втягнення грудної клітки — під час вдихання западає її нижня частина (у здорової людини грудна клітка розширюється під час вдихання);
 свистячі хрипи під час дихання (частіше за вірусних інфекцій)
В такому випадку негайно звертайтеся до лікаря, адже можливий розвиток ускладнень та погіршення стану.
Підвищують ймовірність розвитку захворювання різке похолодання в теплу пору, холодні сезони року, похилий вік, післяопераційний період.
Профілактика пневмонії є одним із основних елементів стратегії зниження рівня дитячої смертності у всьому світі. Планова вакцинація проти
Hib-інфекції (гемофільної палички типу Б), пневмококової інфекції, кору та кашлюку визнана найбільш ефективним методом профілактики пневмонії.
Згідно календаря профілактичних щеплень проводиться вона тричі: у віці 2, 4 місяці та в 1 рік. Важливо вчасно вакцинувати дітей та дорослих від грипу та інших інфекцій, які можуть призвести до пневмонії.
Щеплення від пневмококової інфекції бажане людям із хронічними хворобами легень та курцям.
Важливими профілактичними заходами також є:
 зміцнення імунітету;
 ведення активного, здорового способу життя;
 фізична активність;
 раціональне і повноцінне харчування;
 адекватне лікування вірусних та бактеріальних інфекцій;
 якісне прибирання житла;
 покиньте шкідливі звички, особливо куріння.
Пам’ятайте! Хворобу легше попередити, ніж лікувати.
Богородчанське відділення Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Валентина Левицька.