Богородчанська селищна рада

Офіційний сайт

Місцеві новини

Богородчанська селищна рада

Відкриття і освячення пам’ятних дощок воїнам Тарасу Герасимовичу і Руслану Половинко

21 листопада у День Гідності та Свободи на фасаді Заберезької філії Іваниківського ліцею відбулося відкриття та освячення памʼятних таблиць Героям, загиблим воїнам Тарасу Герасимовичу та Руслану Половинко.

Освятили меморіальні дошки священники  о.Степан та о.Володимир.  Слово мали селищний голова Ростислав Заремба, староста села Забережжя Михайло Михайлюк.

Ціною власного життя наші земляки здійснили найбільший подвиг справжніх патріотів – віддавши життя за Незалежність України. Їхня загибель — це невимовна втрата для усіх нас.

Половинко Руслан  народився  7 червня 2001 року в с. Забережжя. Закінчивши школу у 2016 році, продовжив вав навчання у Богородчанському ПТУ, пізніше, у Харківському ПТЛ. У 2020 році  відбував строкову службу у підрозділі «Десна» Чернігівської області. Звільнився зі ЗСУ 30 грудня 2021 року. Після армії працював в Олексіївській сільській раді. 23 травня 2022 року став добровольцем в Харківській ТРО. Боровся із російськими загарбниками у Запорізькій та Харківській областях, увесь час перебуваючи на нульових позиціях. Загинув під час виконання бойового завдання 9 червня 2024 року біля с.Тернове Харківської області. Руслану назавжди 23 роки…

Тарас Герасимович народився 16 червня 1991 року. У 2007 році закінчив 9 клас Заберезької школи. Навчався в аграрному коледжі за спеціальністю «механік». За мирних часів працював будівельником, кранівником на заводі. Пішов  воювати разом з молодшим братом Максимом. Хлопці служили у 50 Полку Національної Гвардії імені полковника Семена Височана. Вже пораненений, Тарас майже добу воював, не думаючи про своє життя, а життя брата Максима, який в той день також перебував  на бойовому завданні,  молився зранений з усіх сил, тільки, щоб брат живий вийшов з поля бою… Пізніше проходив лікування, переніс кілька складних операцій, перебував на реабілітації. На жаль, зранений організм не витримав наслідків отриманих важких поранень. Помер в Івано-Франківській ОКЛ  16 лютого 2024 року. У Тараса залишилася мати Леся, брат Максим, дружина Анна та двоє дітей Вероніка та Денис. Тарасу назавжди 33 роки…

Пов'язані публікації

Contact Form