Скарлатина – це гостре інфекційне захворювання, яке належить до групи стрептококових інфекцій. Воно проявляється підвищенням температури, болем у горлі, інтоксикацією та характерним висипом на шкірі.
Найчастіше на скарлатину хворіють діти віком від 1 до 9 років.
Збудник хвороби – бета-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes).
Джерело інфекції – хвора людина або носій бактерії.
Шлях передачі – повітряно-краплинний: під час кашлю, чхання або розмови.
Захворюваність зростає у холодну пору року – восени та взимку. Інкубаційний період зазвичай триває від 2 до 7 днів (можливі межі – від 1 до 12 днів).
Як проявляється скарлатина?
Хвороба зазвичай починається раптово:
підвищується температура тіла;
виникає біль у горлі, розвивається ангіна;
на мигдаликах може з’являтися біло-жовтий наліт;
язик спочатку вкривається білим нашаруванням, а через 2-3 дні стає яскраво-червоним («малиновий язик»).
Через 1-2 доби після початку хвороби з’являється характерний дрібноточковий висип рожевого або червоного кольору. Він найчастіше локалізується:
у нижній частині живота;
у паховій ділянці;
на сідницях;
на внутрішній поверхні рук і ніг.
Обличчя зазвичай почервоніле, але носогубний трикутник залишається блідим – це типова ознака скарлатини.
Висип тримається 2-6 днів, після чого поступово зникає, а шкіра починає лущитися.
Лущення може тривати до 2-3 тижнів.
Форми перебігу
Скарлатина може мати різний ступінь тяжкості:
Легка форма – незначні симптоми інтоксикації, помірний висип.
Середньотяжка – вища температура (до 39 °С), більш виражені прояви.
Тяжка форма – сильна інтоксикація, можливі блювання, неврологічні порушення, ризик серйозних ускладнень.
Можливі ускладнення
Без своєчасного лікування скарлатина може призвести до небезпечних наслідків:
отиту, синуситу, лімфаденіту;
ураження нирок (гломерулонефриту);
ревматизму;
ураження серця та суглобів.
Після перенесеної хвороби формується стійкий довічний імунітет.
Лікування
Діагноз встановлює лікар на основі клінічних проявів та лабораторних досліджень.
Основою лікування є антибактеріальна терапія, яку обов’язково повинен призначити медичний працівник. Самолікування неприпустиме!
Профілактика
Щоб запобігти поширенню інфекції, важливо:
своєчасно виявляти та ізолювати хворих;
дотримуватися рекомендацій лікаря щодо лікування;
ізолювати хворого щонайменше на 24 години після початку прийому антибіотика (без антибіотика – до 21 дня).
Загальні профілактичні заходи:
повноцінне харчування, багате на вітаміни;
регулярне провітрювання та вологе прибирання приміщень;
дотримання правил особистої гігієни, миття рук з милом;
загартовування, фізична активність;
своєчасне лікування хронічних захворювань ЛОР-органів.
Пам’ятайте: раннє звернення до лікаря та дотримання його рекомендацій – запорука швидкого одужання та профілактики ускладнень.
Бережіть здоров’я своє та своїх дітей!
Лікар-епідеміолог відділення епіднагляду та профілактики інфекційних хвороб Богородчанського відділення Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Микола Фафлей.
