Ще кілька десятиліть тому про цю недугу ніхто не знав, а у захворілих осіб діагностували гастроентерит. Вірус було відкрито у 1973 році, він отримав свою назву через характерну форму, що нагадує колесо (від латинського «rota» – колесо).
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ротавірус є найбільш поширеною в світі причиною важких діарей у дітей до 5 років: в результаті щорічно близько 25 мільйонів осіб звертається за медичною допомогою, а близько 2 мільйонів осіб госпіталізується.
Ротавірус викликає гостре запалення в шлунку та кишечнику і як наслідок – виникає біль та бурчання в животі, сильна діарея з водянисто-пінистими випорожненнями яскраво-жовтого кольору, блювота, лихоманка, і навіть зневоднення в немовлят, маленьких дітей, рідше у дорослих.
Цей стан розвивається буквально за лічені години. Також захворювання може проявлятися як ГРВІ: нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні. У народі його називають «кишковий грип», хоча до справжнього вірусу грипу він не має жодного відношення.
Класичні симптоми ротавірусу у дорослих і дітей легко сплутати із сальмонельозом або харчовим отруєнням . Джерелом інфекції є хвора людина або вірусоносій. Найбільшу небезпеку становлять пацієнти в гострій фазі захворювання, коли концентрація вірусу в калі максимальна. Однак ротавірус може виділятися з фекаліями ще протягом 7-10 днів після зникнення симптомів, що робить людину заразною навіть у період одужання.
Інкубаційний період триває до 5 діб (в середньому — 2–3 доби).
Ротавірус вражає переважно дітей віком від 6 місяців до 5 років. У дорослих захворювання протікає легше, часто безсимптомно, але вони можуть бути носіями і поширювати інфекцію.
Для зараження достатньо невеликої кількості вірусних частинок. Це робить ротавірус однією з найпоширеніших причин спалахів у дитячих колективах.
Основні шляхи передачі включають:
контактно-побутовий – через брудні руки, іграшки, посуд, поверхні;
водний – під час вживання некип’яченої води або купання в забруднених водоймах;
харчовий – через продукти, які не пройшли достатню термічну обробку або були вимиті забрудненою водою.
Основними методами профілактики ротавірусної інфекції є вакцинація та дотримання правил особистої гігієни. Вакцина захищає від ротавірусних гастроентеритів і розвитку тяжких форм захворювання.
Для забезпечення раннього захисту від інфекції достатньо дві або три дози, відповідно до інструкції вакцин, зареєстрованих в Україні.
Вакцину для профілактики ротавірусної інфекції випускають у формі суспензії для перорального застосування. Особливих застережень для щеплення від ротавірусної інфекції немає. Вакцину проти цієї інфекції можна поєднувати з іншими вакцинами, що включені до Календаря щеплень.
В Україні щеплення проти ротавірусної інфекції відносять до рекомендованих, тобто вакцинуватися можна за власні кошти.
Першу дозу вакцини варто ввести до того, як дитині виповниться 15 тижнів (можна з 6-ти тижнів). Усі дози ротавірусної вакцини діти повинні отримати до того, як їм виповниться 8 місяців (32 тижні).
Вакцини для дітей старшого віку та дорослих немає.
Неспецифічна профілактика полягає в дотриманні правил особистої гігієни (миття рук після відвідування туалету та громадських місць, перед їжею).
Овочі та фрукти необхідно ретельно мити водою питної якості, а під час епідемічного періоду рекомендується обдавати їх окропом. Для пиття та приготування їжі варто використовувати тільки кип’ячену воду. Особлива увага до якості молочної продукції: не можна вживати продукти сумнівного
походження і з вичерпаним терміном придатності.
Якщо ротавірусну інфекцію вже виявили, то люди, які доглядають за хворими, повинні після миття рук додатково обробляти їх антисептиком.
Забрудненні іграшки та поверхні необхідно мити з мийним засобом, а обробка 70% розчином етилового спирту інактивує ротавірус та попереджає його подальше передавання.
Негайно зверніться до лікаря, якщо у вашої дитини:
надмірна сонливість або надто тривалий сон; часте блювання;
менше бажання пити рідину;
стілець чорного кольору або в ньому є кров чи гній;
будь-яке підвищення температури тіла в дитини віком до 6 місяців;
висока температура тіла більше 24 годин у дитини старше 6 місяців.
Через блювання та діарею дитина не хоче їсти або пити. Це може призвести до зневоднення, а це небезпечно для життя.
Лікар-епідеміолог відділення епіднагляду та профілактики інфекційних хвороб Богородчанського відділення Івано-Франківського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Глушко Надія.
