Сьогодні, 23 січня, відбулося жалобне віче, під час якого відкрили стенди з іменами Героїв, які загинули у російсько-українській війні. На жаль, все більше імен наших захисників з’являється на Алеї Героїв, що на центральній площі селища Богородчани.
У відкритті взяли участь родини та близькі загиблих Героїв громади, мешканці та гості селища. Священнослужителі ПЦУ та УГКЦ провели спільний молебень за упокій душ усіх загиблих в російсько-українській війні та освятили стенди. Присутні вшанували пам’ять всіх захисників України, які віддали життя за мир та спокій у нашій державі.
На фотографіях – усміхнені обличчя наших земляків, кожен з них прагнув жити, любив рідних, Україну та віддав на жорстокій війні найдорожче – своє життя – за нас усіх. Алея Героїв – це пам’ять і пошана тих, кого уже немає в живих, хто пролив кров за рідну землю у боротьбі з підступним ворогом. Вони стояли на смерть за кожного з нас – за те, щоб жили ми в мирній та незалежній країні.
Попович Володимир Юрійович – житель селища Богородчани, старший солдат Збройних Сил України, гранатометник. Загинув 13 травня 2022 року під час виконання бойового завдання з виявлення та знищенню сил противника в районі міста Сєвєродонецьк Луганської області. Володимиру було 46 років.
Юневич Олег Олександрович – уродженець с. Жакчик Кіровоградської області, житель села Горохолина. Головний сержант, командир взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки штурмового батальйону. Помер 29 вересня 2023 року в Запорізькій обласній клінічні лікарні від численних осколкових поранень, отриманих під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове Запорізької області. Олегу було 28 років.
Григорук Тарас Анатолійович – житель с. Ластівці, молодший лейтенант Збройних Сил України, командир кулеметного взводу четвертої спеціальної роти, загинув виконуючи бойове завдання під час захисту України 10 листопада 2023 року в районі м. Куп’янськ Харківської області. Тарасу було 28 років.
Бабич Тарас Михайлович – житель с.Іваниківка, старший лейтенант Збройних Сил України, начальник служби забезпечення та експлуатації військової техніки. Брав участь у відстоюванні незалежності та територіальної цілісності України в зоні АТО\ООС з 2015 року, в боях з російським загарбником. Помер у м.Луцьк Волинської області. Тарасу було 33 роки.
Ми втрачаємо найкращих. Але, попри весь біль, ми не зупиняємося, бо знаємо кінцеву мету. Наші воїни продовжують боротися за незалежність та життя під синьо-жовтим прапором. Цивільні продовжують донатити, волонтерити та допомагати. У цьому наша сила — наша сила в єдності.
Мінорного настрою додавали музичні композиції «Мамо, не плач» у виконанні Христини Петрів, «Не твоя війна» і «Нашим Героям» дуету «Айстри», слова ведучої Руслани Глебчук.
Вшановуючи загиблих Героїв, селищний голова Ростислав Заремба та секретар селищної ради Роман Мотуз поклали квіти до пам’ятного знака на Алеї Героїв.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих, учні запалили лампадки та поклали квіти до стендів із фотографіями наших Героїв.
Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом торкнувся сердець присутніх. Йдуть від нас кращі з кращих, гірко, образливо, важко на душі, адже нічим не заповнити ці втрати. Жодними словами не утішити рідних і близьких. І одне лише може пом’якшити гіркоту втрат – це наша пам’ять, це розуміння того, що жертва не була марною. Вони загинули в ім’я життя земляків, в ім’я спокою і миру в Україні. Низький вам уклін. Пам’ятаємо про подвиг кожного…
