Загинув 9 березня 2025 року

Народився 21 лютого 1989 року в Києві.

Після закінчення школи навчався на автослюсара. Служив у військово-медичній академії м. Києва. Після закінчення служби продовжував працювати у цій же частині.

З перших днів повномасштабного наступу, як вірний син України, добровольцем пішов захищати Батьківщину спочатку у складі 95-ї ОДШБ, а згодом у 116-йОМБ.

Двічі був поранений. Та, незважаючи на небезпеку для власного життя, вивозив поранених побратимів із поля бою.

Завжди повторював: «Якщо я їм не допоможу, то хто? Що їх чекає дальше?». У січні 2025 року воїн був тяжко поранений під Куп’янськом. Проходив лікування та реабілітацію у Києві. На жаль, 9 березня 2025 року серце відважного воїна припинило бій за життя. Йому навіки залишилось 36…

Село Жураки було для нашого захисника другою домівкою. Саме тут у батьківському домі він проводив всі канікули та відпустки, тут мав багато друзів.
Останньою волею воїна було бути похованим у рідному селі.

Поховали Леоніда Ковтуна на кладовищі у селі Жураки. Схиляємо голови перед мужністю та самопожертвою нашого оборонця.
Світла пам’ять та вічна шана Леоніду Ковтуну!