Загинув 3 лютого 2023 року в місті Білопілля Сумської області

ГарасимовичДмитроМихайлович,народився 16 червня 1972 р. у с. Забережжя. Навчався в школі села Іваниківка, згодом в училищі м. Івано-Франківська оволодів професією плиточника, мозаїста.

З 1990 по 1992 рік ніс службу в армії, був старшим сержантом. У м. Запоріжжя, де працював, зустрів свою майбутню дружину.
Там у сім’ї Дмитра та Людмили народився син Владислав, який зараз, ідучи слідами батька, захищає нашу Україну від російського агресора.
Надалі повернувся додому в рідне село, проживав із матір’ю.
Коли розпочалася війна, наш односельчанин добровільно став на захист України. 8 березня 2022 року пішов до лав Збройних Сил України. Після місяця навчання був відправлений з бригадою в Сєверодонецьк, де отримав осколкове поранення руки і ноги. Після одужання повернувся знову до своїх
побратимів 115 протитанкової бригади. Мав позивний «Патрон». Завжди сміявся і говорив, що він «фартовий», бо кулі його оминали.
Йомубуловручено дві медалі «За героїзм і відвагу».

Життя Дмитра обірвалося 3 лютого 2023 року в місті Білопілля Сумської області. Жорстока війна забирає найкращих… Але Герої не вмирають, вони
будуть вічно жити у наших серцях…