Молодший сержант, бойовий медик, 2-го штурмового взводу 3-ї штурмової роти в/ч А4848 ЗСУ

Загинув 8 вересня в районі населеного пункту Вербове Пологівської міської громади, Пологівського району Запорізької області

Михайло Чепорнюк народився 13 липня 1984 року в родині Марії та Олександра Чепорнюків у с. Грабовець . Був другою дитиною і єдиним сином у сім’ї. Ріс тихим, спокійним хлопчиком, опікувався сестрами, допомагав батькам. У вересні 1991 року пішов у 1-й клас Грабовецької загальноосвітньої школи І- ІІ ступенів, яку закінчив у 2000 році.

Після навчання працював будівельником.

Військовийшлях:
27 липня 2023 року призваний на службу Надвірнянським РТЦК та СП, вступив до лав ЗСУ. Протягом 4 місяців навчався та проходив бойове злагодження штурмовиків-добровольців у Галичі, Львові, Рівному, Слов’янську та Харкові. З грудня 2023 року по січень 2024 року Михайло проходив стажування за програмою “Інтерфлекс” у Великій Британії для добровольців ЗСУ, які не мають бойового досвіду. Отримав звання «Молодшийсержант».
З січня 2024 року брав участь у бойових діях у складі 2-го взводу штурмової роти військової частини А 4848 в районі населеного пункту Вербове
Пологівської міської громади, Пологівського району Запорізької області. У червні 2024 року пройшов прискорений навчальний курс «Фахова
підготовка бойового медика взводу» (ВОС-878) у Хмельницькому центрі навчання та забезпечення бойових медиків. Отримавши сертифікат, Михайло витягував поранених з поля бою, здійснював їхню евакуацію до медичного пункту, надавав медичну допомогу, супроводжував хворих  військовослужбовців підрозділу. 8 вересня прийшло сповіщення, що Михайло Олександрович Чепорнюк загинув при виконанні завдань в районі населеного пункту Вербове Пологівської міської громади, Пологівського району Запорізької області при захисті територіальної цілісності та суверенітету України.

Спогади ріднихта побратимів:
Михайло Чепорнюк був чуйним сином, після смерті батька та старшої сестри, дуже опікувався мамою, переживав за молодшу сестру,
племінників, перед кожним виходом на позицію дзвонив. Востаннє 1 вересня 2024 року мама і сестра почули в слухавці рідний голос.