Щоб вшанувати усіх, хто віддав своє життя за волю й незалежність нашої Батьківщини, 24 лютого у річницю повномасштабного вторгнення у Богородчанах відбулося пам’ятне віче. Також відкрили та освятили стенди з іменами воїнів-Героїв, які загинули у новітній українсько-російській війні. На заході були дружини, діти, батьки та рідні воїнів, керівництво громади, духовенство, жителі громади.


24 лютого — дата, що стала для українського народу символом болю, але попри це, засвідчила силу нашої незламності й любові. Цього дня в Україні відзначається Національний день молитви.
Голова громади Ростислав Заремба та секретар селищної ради Роман Мотуз поклали квіти до Алеї Героїв як знак того, що їхній подвиг не забудуть, що їхня жертва є недаремною.
Освятили стенди захисникам-Героям:
Ярославу Гавришку – уродженцю села Горохолина, захиснику України, солдату ЗСУ, оператору відділення протитанкових ракетних комплексів, який загинув у населеному пункті Верхньокам’янське Бахмутського району Донецької області. Ярославу було лише 35 років.

Миколі Хімею – уродженцю села Старуня, захиснику України, старшому солдату ЗСУ, механіку-водію. Захисник брав участь у бойових діях, здійснював і забезпечував заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах бойових дій. Помер у с. Горохолина. Миколі було 48 років.

На жаль, на цій Алеї їх не двоє — їх набагато, набагато більше. Це сини України, які жили серед нас, мріяли, любили, творили. Але коли настав час захищати рідну землю, вони без вагань стали на її оборону.

Під звуки духовного гімну України «Боже Великий, Єдиний» у виконанні народного аматорського хору «Карпатські джерела», священнослужителі та присутні піднесли молитву до Господа, згадуючи тих, хто віддав найдорожче — своє життя.
Мінорного настрою віче додало прочитання вірша «Похилилась червона калина…» продекламованого Катериною-Аліною Кицмей.
Вони не просто пішли у вічність – вони стали частиною нашої історії, нашої пам’яті, нашої боротьби. Кожне з цих імен – це історія мужності, самопожертви та незламності. І поки ми живемо – їхня жертва не буде марною, пам’ять про них буде жити. Про це зокрема говорив селищний голова Ростислав Заремба.
Варто відзначити, що сьогодні вранці, як і три роки поспіль, рівно о 9-ій годині у Богородчанській селищній раді розпочали день зі спільної молитви та хвилини мовчання у пам’ять про усіх полеглих у російсько-українській війні.
Молитва і пам’ять – те, що є символом нашої вдячності, солідарності та незламності.





