У збільшенні урожайності сільськогосподарських культур значну роль відіграє боротьба з бур’янами. Засміченість посівів бур’янами призводить до зниження врожайності на 20-50%.

Незважаючи на складність боротьби з бур’янами, їх можна контролювати. Цілеспрямована робота у поєднанні агротехнічних, механічних та хімічних заходів значно зменшує забур’яненість. Найбільш відповідальним і ефективним періодом в очищенні полів, земельних ділянок, городів від бур’янів і особливо шкодочинних багаторічних коренепаросткових (всіх видів осотів, березки польової, пирію, хвоща, молочаю звичайного, латуку татарського та інших) є післяжнивний період. Пояснюється це тим, що у кореневій системі й підземних пагонах цих коренепаросткових бур’янів зосереджена основна маса запасних поживних речовин у вигляді вуглеводів, які забезпечують їх високу життєву й регенеративну здатність. І в цю пору відбувається інтенсивний відтік пластичних поживних речовин з надземних органів в підземні.

Основне завдання під час знищення цих бур’янів полягає у тому, щоб не допустити відкладення поживних речовин у їхні підземні органи. Для цього потрібно проводити механічний та хімічний обробіток. Після збирання стернових попередників минає понад два місяці до оранки на зяб. За цей час проростає велика кількість насіння однорічних бур’янів і проростають заново багаторічники, тому дуже важливо швидко провести дискування, щоб спровокувати проростання бур’янів. Через два тижні поле вкриється зеленим «килимом» висотою 10-15 сантиметрів і саме в цей час необхідно внести гербіциди. Перевагу необхідно надавати баковим сумішам сучасних препаратів суцільної дії на основі гліфосатів в дозі 3-5 літрів на 1 гектар з препаратами виготовленими на основі дихлорфеноксиоцтової кислоти в дозі 0,3-0,5 літрів на 1 гектар. Препарати цих груп належать до системних гербіцидів, які досить легко проникають у рослини через надземні органи, переміщуються в коріння й пошкоджують точки росту бур’янів, унаслідок чого вони гинуть. Для кращого проникнення гербіциду в коріння і для доведення робочого розчину до оптимального кислотно-лужного балансу додають
аміачну селітру в розрахунку 5 кілограм на 1 гектар. Норма виливу робочої суміші 120-160 літрів на 1 гектар (для якісної дії гліфосатів необхідна їх висока концентрація в робочому
розчині).

Обробітки слід проводити у вечірні, нічні та ранкові години при температурі не вище 20 градусів тепла в безвітряну погоду, за 6-8 годин до можливого дощу, суворо дотримуючись
техніки безпеки при роботі з пестицидами. Усі препарати повинні бути зареєстровані у Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (зі змінами та
доповненнями).

Виконуючи прості рекомендації, в післязбиральний період можна знищити 80-90% найбільш шкодочинних багаторічних видів бур’янів і суттєво збільшити урожайність
сільськогосподарських культур Важливим заходом є попередження зараження хворобами рослин через насіння Протруювання насіння озимих культур перед сівбою є визначальним моментом у забезпеченні запланованої густоти рослин, формуванні дружніх та рівномірних сходів, забезпечує знезараження від патогенів і захищає сходи від ураження хворобами, які знаходяться в самому насінні, на його поверхні, у ґрунті та на рослинних рештках.

Використовуючи комбінації різних діючих речовин, можна досягти широкого спектру дії. Поєднання фунгіцидних та інсектицидних протруювачів забезпечує можливість захистити
сходи не тільки від збудників хвороб, а й від цілого комплексу шкідників: личинок коваликів (дротяників), хлібного туруна (жужелиці), совок, злакових мух та інших. Особливого значення набуває захист від ґрунтових шкідників, оскільки вони викликають зрідження посівів та завдають сходам пошкоджень.

За способом дії протруйники поділяються на контактні і системні. Перші, знаходячись на поверхні насіння пригнічують розвиток патогенів, які перебувають як на насінні, так і
пригнічують розвиток хвороб навколо проростаючого насіння, другі — знезаражують його не тільки від зовнішньої, а і від внутрішньої інфекції.
Проводити протруювання можливо як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових
хвороб. Системними протруйниками, які знищують зовнішню і внутрішню інфекцію, краще оздоровлювати насіння за день, або в день сівби.

Протруйники слід підбирати залежно від фітосанітарного стану поля та насіння, але не перевищувати рекомендовану норму, оскільки це може негативно вплинути на польову
схожість насіння. За оптимальних погодних умов хімічні протруйники забезпечують захист молодих рослин (які є найбільш вразливими) впродовж 20-40 днів після сівби, після чого їхня ефективність зменшується і дія поступово припиняється. Також ще раз нагадуємо, що протруєння насіння є єдиним заходом боротьби проти сажкових хвороб.
Отже протруювання посівного матеріалу є обов’язковим елементом технологій вирощування зернових культур, адже цей агрозахід забезпечує:

 знезараження насіння від збудників хвороб рослин, що передаються через насіннєвий матеріал (фузаріози, численні сажкові хвороби й кореневі гнилі, септоріоз,
гельмінтоспоріоз, тощо);
 захист від ґрунтових патогенів (снігової плісняви, гельмінтоспоріозу, різних кореневих гнилей та ін.);
 захист від ґрунтових шкідників та шкідників сходів;
 тривалий захист сходів рослин від аерогенної інфекції (бурої іржі, борошнистої роси).

Більшість шкідливих збудників знаходяться на поверхні насіння (збудники сажкових) або у зовнішній його оболонці (збудники фузаріозу, гельмінтоспоріозу). В цьому випадку для
знезараження насіння доцільно використовувати контактні препарати, наприклад на основі флудіоксонілу. Для контролю збудників всередині насіння тільки контактного препарату буде недостатньо – потрібно формувати композиції протруйників з різною селективністю. Для контролю сажкових ефективні препарати з групи триазолів. А препарати з класів бензімідазолів, азолів завдяки подовженому періоду їх захисної дії, мають високу ефективність для контролю збудників фузаріозу та гельмінтоспоріозу. В останнє десятиліття рівень інфікування насіння збудниками сажкових хвороб дещо знизився завдяки широкому застосуванню фунгіцидів триазольної групи. Разом з тим
належний контроль сажкових все ще є актуальним завданням.

З метою підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих організмів одночасно з протруюванням насіння рекомендовано проводити обробки мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу ґрунту), а для регулювання росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників – біостимуляторами росту (Агростимулін, Вермистим, Гумісол, Емістим С тощо). У разі вимушеної сівби зернових після колосових попередників, насіння за 1-5 днів до сівби обов’язково обробляють інсектицидними протруйниками. Також це рекомендовано робити і
при протруєнні всього насіння. Цей захід забезпечує токсикацію насіння, проростків та сходів протягом 2-3 тижнів і буде ефективним проти ґрунтових шкідників (дротяники, озима совка, та ін.), та шкідників сходів – хлібного туруна ( жужелиці), цикадок, попелиць, злакових мух. Для здійснення токсикації насіння використовують інсектицидні протруйники: Вітакс, ТН, 2,5 л/т, Імісід БТ, ТН 0,4-0,5 л/т, Ін Сет, ВГ 0,6-0,75 кг/т; та інші. Здійснення цих заходів можливо одночасно з використанням повних норм розходу фунгіцидів та інсектицидів по кожному препарату.

В сучасних умовах особливого значення набуває передпосівна обробка насіння комбінованими інсектицидно – фунгіцидними протруйниками типу Юнта Квадро, Селест Топ,
Селест Макс, тощо. Це готова до використання суміш фунгіцидів та інсектициду, що забезпечує збалансований захист від шкідників і хвороб на початковому етапі росту рослини.
Захист насіння від хвороб та шкідників є надзвичайно важливим елементом технології для забезпечення нормального розвитку сходів культури і реалізації генетичного потенціалу сорту .

Державний фітосанітарний інспектор Я.Медвідь.