Ієрсиніоз – захворювання інфекційного типу, що вражає, передусім травний канал. Інтерес до проблеми кишкового ієрсиніозу зростає з кожним роком. Він обумовлений не тільки широким розповсюдженням цього захворювання, але і великим екологічним значенням їх збудників. Підйом захворюваності відмічається в холодну пору року (навесні, восени) з піком у листопаді місяці.
Єрсиніо́з кишко́вий — гостре інфекційне захворювання, яке характеризується фекально-оральним механізмом передачі, симптомами
інтоксикації, ураженням шлунково-кишкового тракту, печінки, суглобів, інших органів та систем. До хвороб, які спричинюють інші види єрсиній, відносять чуму і псевдотуберкульоз.
Встановлено, що збудники кишкового ієрсиніозу не тільки зберігаються при температурі 4-6 градусів, актуальною для холодильника,
але й не втрачають можливості до розмноження. Ці дані пояснили причину виникнення спалахів захворювання після вживання в їжу продуктів, які довгий час зберігалися в холодильниках або овочесховищах. Враховуючи цю особливість, ієрсиніоз часто визначають ще й як «хвороба холодильників». Кишковий єрсиніоз передається фекально-оральним механізмом,
шляхи передачі: харчовий, водний і побутовий. Зазвичай людина інфікується при вживанні продуктів тваринництва, які контаміновані Y. еnterocolitica:
молоко та продукти з нього, м’ясо як тваринне, так й пташине, яйця, овочі та фрукти. Водний шлях зараження при кишковому єрсиніозі зустрічається рідше, спостерігається при вживанні забрудненої води колодязів, відкритих
водоймищ, природних джерел, в окремих випадках — водопровідної води.
Найбільш всіяні ієрсиніями є овочі, особливо ті, що закладаються на зберігання. Попадання збудника в харчові продукти можливо в місцях, доступних для гризунів – овочесховищах, підвалах, на полях, в зоні природних вогнищ, де земля може бути інфікована гризунами. При цьому створюються сприятливі умови для розмноження збудника (низька
температура, вологість, наявність поживного субстрату). В кінці зими і навесні частота виявлення іерсиній в овочах досягає 10-20%.
Резервуаром і джерелом ієрсиніозів є переважно тварини: різні гризуни, домашня худоба, собаки. Люди можуть поширювати інфекцію, але зараження від людини відбувається досить рідко. У містах інфекцію в
основному розносять гризуни, саме їх скупчення формують епідемічні вогнища інфекції в періоди спалахів.
Клінічна діагностика ієрсиніозів надзвичайно важка через різноманіття проявів, які маскують це захворювання під інші інфекційні та
неінфекційні нозологічні форми. Тому нерідко вони маскуються під різними діагнозами: ентероколіт, харчова токсикоінфекція, скарлатина, краснуха, гепатит, апендицит, ревматизм, гостре респіраторне захворювання. Ієрсиніози становлять значну частку так званих кишкових інфекцій нез’ясованої етіології, і лише лабораторне дослідження дозволяє поставити
достовірний діагноз, без якого неможливі цілеспрямовані протиепідемічні заходи.
Заходи профілактики ієрсиніозу практично такі ж, як і при будь-яких кишкових інфекціях, але особливу увагу варто звернути на дотримання правил особистої гігієни, на умови зберігання та реалізації продуктів:
- ретельне миття рук, фруктів, овочів;
- для тривалого зберігання овочів і фруктів необхідно підготувати
приміщення (склади, овочесховища, в приватних господарствах – підвали,
льохи), звільнити сховище від залишків зимових овочів і сміття, обробити
дезінфікуючими засобами, просушити стелажі і тару; - не слід купувати фрукти і овочі з ознаками псування, перед
вживанням необхідно ретельно мити проточною водою і обливати
кип’яченою водою; - готові до вживання продукти і страви зберігати окремо від сирих
продуктів;
- молоко, куплене у приватних осіб, необхідно вживати після
кип’ятіння;
- проводити боротьбу з переносниками інфекції – гризунами
- (дератизацію) в населених пунктах і сільськогосподарських угіддях.
Завдяки виконанню таких заходів можна значно знизити ризик
зараження, а також обмежити поширення інфекції!!!
