Керівникам і спеціалістам сільгосппідприємств, фермерських господарств
Термінове сигналізаційне повідомлення № 1
Шкідники та хвороби озимого ріпаку
Спеціалістами управління фітосанітарної безпеки, в базових господарствах, виявлено заселеність посівів ріпаку прихованохоботниками. Тепла погода березня, сприяла ранньому пробудженню та заселенню посівів озимого ріпаку жуками ріпакового стеблового та капустяного стеблового прихованохоботників.
В умовах підвищення температурного режиму, спостерігається різка активізація зазначених шкідників. Заселення рослин озимого ріпаку, шкідниками, починається з країв і поступово поширюється на всю площу.
Моніторинг посівів на встановлення чисельності шкідників проводять методом косіння сачком та за допомогою жовтих клейових пасток (чашок Меріке).
Поріг шкодочинності, при досягненні якого розпочинають захисні обприскування, для капустяного та ріпакового стеблових прихованохоботників – 2-4 жуків на 25 рослин ріпаку, або 10 жуків на жовту пастку протягом 3 днів.
Крім того на чашку Меріке уловлюється 1 максимально 3 екз. ріпакового квіткогриза.
Поріг шкодочинності, при досягненні якого розпочинають захисні обприскування становить 6-10 екз. на рослину.
Як показує практика, ефективний захист посівів озимого і ярого ріпаку від основних видів шкідників можливий за проведення обов’язкових інсектицидних обробок. Адже й прихованохоботники, й хрестоцвіті блішки, а також і ріпаковий квіткоїд щороку заселяють посіви ріпаку у чисельності, що зазвичай перевищує ЕПШ та створює загрозу істотних втрат урожаю. Питання необхідності використання інсектицидів на сьогодні виникати не повинно. Натомість важливо зосереджувати увагу на правильних строках застосування інсектицидів.
Також повсюдно відмічається ураження рослин озимого ріпаку хворобами.
У господарствах, де вирощують озимий ріпак, рекомендуємо обстежити посіви щодо заселення зазначеними шкідниками і хворобами, а при перевищенні порогів шкодочинності – провести крайові або суцільні обробки препаратами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обприскують за середньодобової температури вище 6°С, важливо це зробити до початку яйцекладки.
Обробки пестицидами проводять в тиху безвітряну погоду в ранкові та вечірні години.
Не менше, як за три доби, про час та місце проведення обприскувань обов’язково попереджують голів ОТГ, населення та пасічників. На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки.
При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загально прийнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.
Сигналізаційне повідомлення № 2
Про шкідників саду
Встановлення теплої погоди сприяє виходу з місць зимівлі зимуючого запасу шкідників та активному заселенню ними плодових дерев і пошкодженню вегетативних (бруньки, листя), а з появою – і генеративних органів.
Зимовий період, був сприятливими для збереження високого зимуючого запасу шкідників, які накопичилися впродовж минулорічної вегетації.
По термінах виходу шкідників плодових культур, сірий брунькоїд з’являється першим, згодом виходитимуть яблуневий квіткоїд, букарка, казарка та інші. За даного температурного режиму, це може проходити дуже швидко та інтенсивно та може призвести до істотних пошкоджень плодових бруньок. Зокрема одна самиця яблуневого квіткоїда, здатна відкласти від
30 до 100 яєць в бутони яблуні, груші, глоду,личинки якої , в процесі живлення можуть цілком їх знищити. В зв’язку з вищенаведеним, слід постійно обстежувати сади на наявність заселення садовими довгоносиками та їх шкідливості.
Спеціалістами управління фітосанітарної безпеки, в базових господарствах, спостерігається заселеність плодових насаджень даними шкідниками.
У господарствах, де наявні плодові насадження, рекомендуємо обстежити їх щодо заселення зазначеними шкідниками, а при перевищенні порогів шкодочинності – провести обробки препаратами відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Обприскування проводять за середньодобової температури вище 6°С, також , важливо це зробити до початку яйцекладки.
В разі встановлення перевищення економічних порогів шкідливості (ЕПШ) (сірого брунькового довгоносика – 3-5 жуків на 1 м гілок,
букарки – 30–40 жуків на дерево, казарки – 7-9 жуків на дерево, яблуневого квіткоїда – 30–40 жуків на дерево при струшуванні або 10-15% пошкоджених бруньок), необхідно проводити захист плодових одним із препаратів згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Не менше, як за три доби, про час та місце проведення обприскувань обов’язково попереджують голів ОТГ, населення та пасічників. На оброблених ділянках обов’язково виставляють попереджувальні знаки.
При роботі з пестицидами необхідно суворо дотримуватись регламентів застосування препаратів, правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.
Начальник управління фіто-санітарної безпеки Іван АНДРУСИШИН
