У Богородчанському Палаці культури відбулося літературно-мистецьке свято «Кобзарева скарбниця: слово, що нас об’єднує» з нагоди 211-ої річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Участь в урочистостях взяли голова громади Ростислав Заремба та керуючий справами (секретар) виконавчого комітету Ігор Семків.

Щороку в березні українці згадують і вшановують Тараса Шевченка. Цьогоріч Кобзареві – 211! Усе в його творчості для нас болюче й злободенне, щире й глибоке, незламне і справжнє. Його доробок – ключ до більш глибокого розуміння потреб, болю, прагнень усього українського народу.
Тарас Шевченко – справжній геній, вірний син України, багатогранний, упродовж всього свого життя вогненним і сильним словом Кобзар боровся проти неправди, кайданів, якими був скований та ув’язнений віками український народ.


10 березня Богородчанська громада традиційно відзначила день народження великого українського поета, художника, громадського діяча Тараса Шевченка. У літературно-мистецькому заході взяли участь: Володимир Дубів, директор БК с.Горохолина; хор «Карпатські джерела» Богородчанського Палацу культури (керівник – заслужений працівник культури України Володимир Канюк), керівник народного аматорського театру Богородчанського Палацу культури Галина Магас; чоловічий склад народного аматорського хору «Карпатські джерела»; ансамбль саксофоністів Саджавської філії Богородчанської ДМШ; ансамбль скрипалів Богородчанської ДМШ; дитячий вокальний ансамбль Богородчанської ДМШ; читці: Антоніна Сем’янів, Віра Цвірла, Катерина-Аліна Кицмей, Анелія Катрич; Галина Канюк, начальник відділу культури, туризму, національностей та релігій, заслужений працівник культури України.
На завершення присутні спільно виконали пісню «Реве та стогне Дніпр широкий», що стало кульмінацією заходу та символом єдності українців.

Благословення виголосили отець-декан Богородчанського благочиння ПЦУ Володимир Петришин, настоятель римо-католицького костелу Відвідин Пресвятої Діви Марії о. Андрій Ремінець, священник УГКЦ Івана Богослова о. Михайло Момот.

Поклали квіти до пам’ятника великому Кобзарю Катерина-Аліна Кицмей та Антоніна Сем’янів.

Ведуча події Руслана Глебчук говорила: “Ім’я Тараса Шевченка є символом України. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління, від роду до роду. Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу височінь. Тарас Шевченко був, є і навіки залишиться найголовнішою особистістю у становленні нашої держави”.
У залі також була підготовлена книжково-ілюстративна виставка «Шевченкове слово — душа України».
Захід супроводжувався виконанням Державного Гімну України та хвилиною мовчання було вшановано великого Кобзаря та Героїв-воїнів, які віддали життя за Україну.

Упродовж всього свята звучала Кобзарева поезія про перемогу та єднання українців. Згадувались безсмертні рядки великого Тараса: “Свою Україну любіть, Любіть її… Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть” та слова “Борітеся – поборете”, які викарбувані в серці кожного свідомого українця.

