30 вересня на фасаді Старунського ліцею відкрили пам’ятні дошки загиблим воїнам-Героям Тарасу Григоруку (позивний “Старуня”) і Роману Чуфусу (позивний “Патріот”). Це символ пам’яті, щоб майбутні покоління українців ніколи не забували, завдяки кому ми маємо можливість жити, а діти – навчатися.
Під час відкриття та освячення меморіальних дощок були присутні голова селищної ради Ростислав Заремба, начальниця відділу освіти, молоді та спорту селищної ради Святослава Пташник, староста Старунського округу Ярослав Глодан, рідні загиблих, друзі, педагоги та учні, духовенство, жителі села.
Право відкрити меморіальні дошки було надано дружині, донечці та внучці Романа Чуфуса і батькам Тараса Григорука. Учасники заходу поклали квіти, лампадки. Настоятелі місцевих храмів провели поминальний молебень та освятили пам’ятні знаки.
Присутні, схиливши голови в хвилині мовчання, віддали данину шани світлій пам’яті Романа і Тараса та всім воїнам, загиблим у боротьбі за свободу і територіальну цілісність України.
Григорук Тарас Анатолійович – народився 10 березня 1995 року. На війну пішов добровольцем, за покликом серця. Залишив родину, рідне село, всі плани, яких мав безліч, але яким так і не судилося здійснитися. У війську потрапив у військову частину А 4122, батальйон Берлінго 210. Свою нескінченну любов до рідного краю проявив і у виборі позивного «Старуня». Захищаючи Україну, завжди знаходив час підтримувати своїх рідних. Щиро вірив у перемогу. Загинув молодший лейтенант 10 листопада 2023 року при виконанні бойового завдання біля Куп’янська Харківської області, не залишивши своїх побратимів і до кінця зберіг вірність присязі. Тарасу назавжди 28…
Чуфус Роман Дмитрович – народився 17 липня 1978 року. Повістку отримав у січні 2023 і, незважаючи на вмовляння рідних, без вагань вступив у лави ЗСУ. У людях бачив тільки добро, навіть у страшний час війни знаходив потрібні, заспокійливі слова для найрідніших. На підготовку та навчання до військової служби був призначений у 33-ю окрему механізовану бригаду А 4447, що на Запоріжжі. Загинув старший солдат-вогнеменник 1-го вогневого відділення взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту 7 січня 2014 року біля села Роботине у складі евакуаційної групи, допомагаючи пораненим побратимам. Був відданий рідній Україні до кінця.
Життя обірвала ворожа куля… обірвала мрії та задуми Тараса і Романа. Вони віддали найдорожче − свої життя − за Україну, за кожного з нас. Відтепер пам’ятні знаки на стінах навчального закладу будуть постійним нагадуванням нам і наступним поколінням про патріотизм і героїчний подвиг випускників Старунської школи та захисників рідної Батьківщини.
