Всесвітній день серця

Принципи профілактики серцево-судинних захворювань

На сьогодні актуальною проблемою здоров’я населення України
залишаються хвороби системи кровообігу.  
В Україні від хвороб систем кровообігу в 2022 році померло 36724 осіб,
64,15%, з них: від ІХС- 25618, що становить 44,75%.
Дуже часто причиною серцево-судинних захворювань є наш спосіб життя
і так звані  поведінкові фактори ризику – тютюнокуріння, низька фізична
активність, вживання алкоголю, нездорове харчування.
Шанси набути хворобу серця та проблеми з судинами вищі у людей із
зайвою вагою, які курять, а також у тих, чиї найближчі родичі хворіли та померли
від інфаркту чи інсульту.
Основна користь профілактичних заходів полягає в доведенні
ефективності здорового способу життя (відмова від куріння, дієта, фізичні
вправи), лікуванні артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, а також
використання профілактичної медикаментозної терапії.
Слід зауважити, що на сьогодні профілактичні заходи та застосування
лікарських засобів більш ефективні у групі пацієнтів з уже існуючими
клінічними ознаками атеросклерозу чи ішемічної хвороби серця, принаймні
щодо попередження майбутніх серцево-судинних ускладнень і коронарної
смерті. 

Пріоритетні групи населення

1. Пацієнти з діагностованою ішемічною хворобою серця та з іншими
   клінічними формами атеросклерозу.
2. Здорові особи з високим ризиком виникнення ішемічної хвороби серця
   та інших форм атеросклерозу, у яких спостерігається поєднання факторів ризику,
   таких як паління, підвищений АТ, гіперліпідемія, підвищений рівець цукру,
   родинний анамнез щодо раннього виникнення ІХС, артеріальної гіпертензії або
   цукрового діабету . 
3. Близькі родичі пацієнтів, у яких в молодому віці виникла ІХС чи
   інші форми атеросклерозу. 

Одним з найголовніших напрямків профілактики захворювань

серця є здоровий спосіб життя.

1. Припинення паління. Паління є одним з найважливіших
   коригованих факторів ризику ІХС. Навіть у малих дозах тютюн негативно
   впливає на здоров’я людини, яка його споживає. Пацієнтам та всім членам їх
   сімей необхідно наполегливо рекомендувати відмовитися від паління. 
2. Раціональне харчування. Нераціональне харчування є визначальним
   фактором, що зумовлює розвиток надмірної маси тіла, порушення ліпідного
   обміну і толерантності до вуглеводів, артеріальну гіпертензію та інші
   функціональні порушення, які у свою чергу спричиняють ризик виникнення
   ішемічної хвороби серця , інфаркту міокарда, аритмій тощо.
   Лікарі наголошують на важливості дієти для зменшення маси тіла,
   зниження артеріального тиску і рівня холестерину, контролю рівня глюкози в
   крові при цукровому діабеті. 

Потрібно вживати менше обробленої їжі (напівфабрикатів, кондитерських
та хлібобулочних виробів). Щоденно споживайте різноманітні овочі та фрукти,
нежирне м’ясо, бобові, цільні злаки, горіхи та насіння. Краще готувати страви
власноруч з мінімальним додаванням солі (до 5 г на добу), цукру та жиру. За
можливості двічі на тиждень намагайтеся їсти рибу, саме морську, як джерело
омега-3 жирних кислот. Вона є дуже корисною для серця.

3. Фізична активність.
   Адекватна фізична активність зменшує вираженість симптомів
   захворювання, сприяє зменшенню маси тіла, підвищенню рівня «хорошого»
   холестерину, зниженню схильності до тромбоутворення.  Звичайно, не існує
   універсального комплексу фізичних вправ, який би підійшов кожному.
   Найпоширенішою рекомендацією для дорослих є виконання щонайменше 150 хв
   аеробних вправ помірної інтенсивності на тиждень. Це може бути швидка хода,
   біг підтюпцем, їзда на велосипеді, плавання. Рекомендуються вправи з силового
   тренування м’язів – гімнастика, йога, пілатес тощо, принаймні 2 рази на тиждень.
   Якщо ви маєте хронічні захворювання чи низьку фізичну активність в минулому,
   неодмінно проконсультуйтесь з лікарем стосовно вашої майбутньої активності!
4. Нормалізація маси тіла.
   У пацієнтів з надмірною масою тіла (індекс маси тіла понад 25 кг/м2)
   або з ожирінням (понад 30 кг/м2), існує підвищений ризик ІХС. Корисним
   параметром оцінки маси тіла є об’єм талії: якщо він перевищує 94 см у чоловіків
   і  80 см у жінок, масу тіла необхідно зменшити. Зменшення маси тіла сприяє
   зниженню АТ, рівня холестерину та глюкози в крові.
5. Відмовтесь від вживання алкоголю. Серцево-судинна система є дуже
   вразливою до шкідливого впливу алкоголю. Клітини серцевого м’яза чутливі до
   токсичної дії алкоголю та мають низьку швидкість відновлення. У разі тривалого
   споживання у великих дозах  алкоголь збільшує ризик серцево-судинних
   захворювань. Правильним рішенням буде відмова від вживання алкоголю.
6. Обов’язково слідкуйте за рівнем артеріального тиску. 
   Артеріальна гіпертензія на початкових стадіях може мати безсимптомний
   перебіг, але згодом призводити до тяжких ускладнень. Через це її ще називають
   «тихим вбивцею».
7. Психоемоційні фактори. 
   Ці фактори є важливими у провокуванні симптомів захворювання.
   Діагноз «ішемічна хвороба серця» може стати причиною підвищеної
   збудливості хворих. Тому корисними є методи психологічної корекції,
   спрямовані на досягнення релаксації та контролю над стресом. 
   Будьте свідомими та дотримуйтесь засад здорового способу життя.
   Це обов’язково матиме позитивний вплив на здоров’я вашого серця та
   ваше здоров’я в цілому!
   Своєчасно звертайтесь до свого сімейного лікаря!
   Час обирати здоров’я!
   Начальник Бгородчанського відділу
   Івано-Франківського районного відділу
   ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХМОЗ» Валентина ЛЕВИЦЬКА

ПРОГРАМА МЕДИЧНИХ ГАРАНТІЙ

Лікування гострого інфаркту міокарда повністю безоплатне для
пацієнтів, це входить у Програму медичних гарантій .
Отримати безоплатну медичну допомогу можна у закладах, які мають
договір із НСЗУ на пакет: “Медична допомога при гострому інфаркті
міокарда”.
Пацієнту з підозрою на інфаркт міокарда не потрібне направлення
лікаря, щоб отримати медичну допомогу безоплатно.
Медична допомога також безоплатна при самозверненні та переведенні
з іншої лікарні.
Медики мають надати допомогу безоплатно, незалежно від наявності
декларації з лікарем.  
Діагностику, лікування та реабілітацію в гострому періоді оплачує
Національна служба здоров’я України.  
В межах пакету “Медична допомога при гострому інфаркті міокарда”
 пацієнту забезпечується:

• Первинний огляд  лікарем. Оцінка загального стану 
• Лабораторні та інструментальні дослідження цілодобово (клінічний та
  біохімічний аналізи крові, в т.ч. екстрене визначення біохімічних показників і
  специфічних тестів крові для підтвердження пошкодження міокарда. КТ, МРТ,
  ЕКГ, ЕХО-КГ, ангіографія, рентгенологічне дослідження).
  – Лікарське спостереження та медсестринський догляд.
  – Консультації інших лікарів
  – Лікування гострого інфаркту міокарда. Зокрема катетеризація
  коронарних артерій серця з відновленням кровотоку.
• Знеболення на всіх етапах діагностики та лікування.
  – Забезпечення лікарськими засобами з Нацпереліку основних
  лікарських засобів, необхідні медвироби та витратні матеріали.
  – Реабілітаційна допомога в гострому реабілітаційному періоді 
  – Харчуванням в умовах стаціонару. 
  Вартість лікування за кожного пацієнта оплачує НСЗУ.   За медичну
  допомогу при гострому інфаркті міокарда без проведення стентування НСЗУ
  перераховує закладу 25 261 грн. При проведенні стентування  – 43 573 грн.  
  Варто зауважити, що стенти Програма медичних гарантій не покриває.
  Їх заклади охорони здоров’я отримують шляхом централізованих закупівель
  МОЗ.

Підготовлено за матеріалами Урядового порталу

Богородчанський відділ
ДУ «Івано-Франківський ОЦ КПХМОЗ»

Важливі медичні послуги при серцево-судинних захворюваннях

1. Вимірювання тиску
   Високий кров’яний тиск часто називають “тихим вбивцею”, тому що
   його важко відчути. Тому потрібно регулярно виміряти його. У пацієнтів з ІХС
   цільовий рівень АТ повинен бути нижчим за 140/90 мм рт.ст., а в деяких групах
   пацієнтів з ІХС (супутній цукровий діабет) з високим ризиком серцево-судинних
   ускладнень – нижчим за 130/85 мм рт.ст. При діабеті, хворобах серця, проблемах
   з нирками або деяких інших станах може знадобитися перевіряти артеріальний
   тиск частіше, але точно не рідше одного разу на рік.
2. Рівень холестерину
   Печінка виробляє достатню кількість холестерину для задоволення потреб
   організму (холестерин потрібен для вироблення вітаміну D, гормонів і жовчних
   кислот), але часто ми отримуємо занадто багато холестерину з їжі. Додатковий
   холестерин може накопичуватись у стінках артерій, у тому числі серцевих. Це
   призводить до звуження артерій і зменшує приплив крові до серця, мозку, нирок
   та інших частин тіла та підвищує ймовірність ІХС та інфаркту та інсульту.
   Рекомендований вік для початку скринінгу холестерину – 35 років для
   чоловіків без факторів ризику ішемічної хвороби серця (для жінок – 45 років).
   Після початку тестів на холестерин його рівень потрібно перевіряти кожні
   5 років. При збільшенні ваги тіла рекомендують робити тестування швидше.
   Немає жодних ознак того, що у вас підвищений рівень холестерину.
   Єдиний спосіб дізнатися про це – здати аналіз.
3. Рівень цукру
   Організму потрібна глюкоза (цукор) для отримання енергії.
   Контроль рівня цукру при інсулінзалежному ЦД (1 тип) передбачає рівень
   глюкози натще 5,1-6,5 ммоль/л, після їди – 7,6-9,0 ммоль/л, а також
   необхідний для уникнення розвитку тяжкої гіпоглікемії.
   Для осіб з 2 типом діабету (ІНЦБ) при регулярному контролі можливе
   досягнення показників, які притаманні особам без ЦД.
   Це дає можливість знизити ризик розвитку інфаркту міокарда та
   раптової смерті у пацієнтів з ЦД та ІХС чи іншими проявами атеросклерозу.
4. Антропометрія та визначення індексу маси тіла. У пацієнтів з
   надмірною масою тіла (індекс маси тіла понад 25 кг/м2) або з ожирінням
   (понад 30 кг/м2), існує підвищений ризик ІХС. Корисним клінічним
   параметром оцінки маси тіла є об’єм талії: якщо він перевищує 94 см у
   чоловіків і  80 см у жінок, масу тіла необхідно зменшити.  Зменшення маси
   тіла сприяє зниженню АТ, рівня ХС та глюкози в крові.
5. Обстеження функції нирок
   Лікарі рекомендують також обстежуватися на хронічну хворобу нирок
   (ХХН), оскільки цей стан пов’язаний із максимально високим ризиком розвитку
   серцево-судинних захворювань. Пропонується робити скринінг усім після 30
   років кожні два роки, а тим, хто має фактори ризику ХХН, – щороку.
6. До переліку безоплатних послуг при гострому інфаркті відповідно до

Програми медичних гарантій входять:

 первинний огляд пацієнта;

 екстрене визначення основних біохімічних показників і
специфічних тестів крові ( в т.ч. аналіз крові на ліпідограму, електроліти);
 все необхідне для проведення екстрених катетеризацій коронарних
артерій серця і відновлення кровотоку по інфаркт-залежній артерії, стентування
за потреби, лабораторні та інструментальні дослідження у цілодобовому режимі
(ангіографічне дослідження коронарних судин, ЕКГ, ехокардіографія,
рентгенологічне дослідження органів грудної клітки та інші дослідження
відповідно до потреб пацієнта).