23 серпня 2023 року в другому читанні прийнято законопроєкт №9185, у результаті чого Кримінальний кодекс України доповнюється новим видом основного покарання у вигляді пробаційного нагляду.
При цьому його віднесуть до основних видів покарань так як на даний час основними покараннями є громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі. У Кримінальному Кодексі з’явиться нова стаття 59-1 «Пробаційний нагляд».
Пробаційний нагляд полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, що спрямовані на його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, без ізоляції його від суспільства на строк від одного до п’яти років. Покарання у виді обмеження волi замінюється на новий вид покарання у виді пробаційного нагляду. Як додаткове покарання може застосовуватися на строк від одного до трьох років
Крім того, суд може зобов’язати особу, засуджену до покарання у виді пробаційного нагляду, носити засіб електронного контролю та проживати за вказаною у рішенні суду адресою.
Пробаційний нагляд не призначається особам, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення.
Вносяться зміни також до статті 72, яка регулює правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення.
У статті 389 КК «Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі» встановлять, що ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду – карається обмеженням волі на строк до трьох років.
Наслідки ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду:
- у разі невиконання засудженим обов’язків, вчинення адміністративного правопорушення із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда та застосовується письмове попередження про притягнення до кримінальної відповідальності. Письмове попередження не застосовується, якщо покладений обов’язок не був виконаний з поважних причин;
- у разі ухилення засудженого від прибуття за викликом уповноваженого органу з питань пробації письмове попередження вважається винесеним, якщо його направлено через Національного оператора поштового зв’язку або вручено в інший спосіб та отримано підтвердження про його вручення.
Стосовно засудженого, який ухиляється від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.
Ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов’язків, передбачених статтею 49-1 КВК, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду. Систематичним вважається невиконання без поважних причин три і більше разів обов’язків, передбачених статтею 49-1 цього Кодексу, покладених на особу рішенням суду, або вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень.
Уповноважений орган з питань пробації в день закінчення строку покарання у виді пробаційного нагляду, а при звільненні за іншими підставами — не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів направляє відповідне повідомлення суду, який постановив вирок. Засудженому на його вимогу може бути видано довідку про відбуття покарання або про звільнення від нього.
Судячи з поправок до другого читання, у новій редакції викладено статтю 60 КК «Арешт». Його будуть застосовувати лише до військовослужбовців. «Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті і встановлюється на строк від одного до шести місяців. Арешт не застосовується до вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років», у чинній статті 60 КК визначено, що покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного до 6 місяців, а військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті.
У Кримінально-виконавчому кодексі з переліку установ виконання покарань виключать арештні доми, а також скасують частину глави, яка регулює виконання покарання у виді арешту.
Натомість змінами до КК до видів покарань за злочини віднесуть пробаційний нагляд (доповнення до ст. 51).
Відповідно до неї покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Відповідні зміни стосовно введення як покарання пробаційного нагляду вносяться і до статей КК, які регулюють види покарань для неповнолітніх (ст. 98).
Стаття 101 (наразі – арешт, тобто, триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг 16 років, в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від 15 до 45 діб) буде викладена в новій редакцій і замість арешту передбачатиме для неповнолітніх пробаційний нагляд.
Пробаційний нагляд застосовується до неповнолітніх відповідно до статті 59-1 цього Кодексу. Пробаційний нагляд стосовно неповнолітніх призначається на строк від одного до двох років.
Кримінально-виконавчий кодекс доповнять главою 11-1 «Виконання покарання у виді пробаційного нагляду.
Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покладається на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Судове рішення виконується не пізніше 10-денного строку з дня набрання ним законної сили або звернення його до виконання.
Обчислення строку покарання у виді пробаційного нагляду
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженого органу з питань пробації. У строк покарання за правилами, передбаченими статтею 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув’язнення або цілодобового домашнього арешту.
Отже, впровадження покарання у вигляді пробаційного нагляду сприятиме гуманізації пенітенціарної системи та розширенню можливостей для виправлення особи без ізоляції від суспільства. Також воно дасть змогу виконати рекомендації ЄСПЛ про необхідність оптимізації пенітенціарної системи і зменшення кількості засуджених.