На Бахмутському напрямку наші воїни стримують ворога. Сили противника, більшу частину з яких складають завербовані зеки та найманці ПВК Вагнера, не полишають спроб атакувати позиції українських захисників.
Російські командири не жаліють своїх підлеглих. Не зважаючи на серйозний опір оборонців, ворог атакує зухвало штурмовими групами до 10 осіб. Динаміка штурмів доволі висока – що веде до збільшення кількості «хороших русских» на території України.
Але в нашому випадку найстрашніше – це недооцінити противника. Щоденно окопи міцнішають з обох боків та ворог вдається до хитрощів в обладнанні своїх шанців. Росіяни дуже швидко копають невеликі «лисячі нори» (це невеликий тунель завглибшки до двох метрів).
Велика кількість таких окопів допомагає наблизитися до позицій сил оборони. Але вороги швидко отримують відсіч і відступають, щоб через деякий час знову спробувати прорвати лінію оборони.
